Володя.

Ясне чоло відкрите, хто це поміж нами?
Володя дивиться з портрєта удівльонними глазами
Мене впірьод гукає закликом величним
В очках і шляпі спогляда на мене в тиші.

Піднесення я відчуваю в серці щире
Коли всміхається Володя тихо й мирно
Соромязливо мружить оченята хитрі
Сльозу я крадькома з обличчя витру.

В моїй уяві він підводить в небо крила.
Рожевими ракетами ранковими здійняті
Палає серце у Володі, як реактор
Радари запускає по команді.

Йому радіють в полі трактористи
І космонавти з космосу йому рукой махають
В Таксі лунає про Володю пісня
Навіть дизайнери Володіні вказівки виполняють.

Співа лелека в полі про Володю
І кротик викопав ходами «Путін»
Вітають люди, коні і другіє
Простого парня, которий бил і будіт.

Середні твори | 18.07.2009 13:43 |

No Comments on “Володя.”

comments rss | trackback url

Leave a Reply